Особливості національного рефінансування

23.01.2015

Пропонуємо Вашій увазі повну версію коментаря заступника Генерального директора "Кредит-Рейтинг" Ольги Шубіної агентству "УНІАН" на тему рефінансування банків.

1. Які ризики фінансової системи внаслідок надмірного рефінансування банків?

На наш погляд, існує декілька основних ризиків надмірного рефінансування :

• прихована емісія і збільшення темпів інфляції. Без проведення жорсткої монетарної політики з боку НБУ і відсутності кредитування реального сектора економіки з боку банків, суми рефінансування так чи інакше виявляються на руках населення. Населення ж, у свою чергу, намагається або купити іноземну валюту (на чорному ринку) або купити споживчі товари;
• зайвий тиск на валютний ринок, який і так перебуває під величезним пресом відкладеного попиту на іноземну валюту як з боку населення, так і з боку корпоративного сектора;
• виведення рефінансування через непрозорі схеми кредитування з банківської системи і як наслідок, посилення тиску на валютний ринок країни

Рефінансування без встановлення суворого контролю над банком, який отримує рефінансування, не має економічного сенсу. НБУ тим самим не рятує банківську установу, а лише дає тимчасову відстрочку.

2. Чи справедливі затвердження деяких експертів, що рефінансування використовується для валютних спекуляцій і підриває стабільність гривні?

Так, частково справедливі. НБУ доки не публікує офіційної звітності відносно того, хто і скільки отримав рефінансування. Але по окремих повідомленнях можна зробити висновок про те, що система рефінансування досить непрозора. Безумовно, в умовах курсової волатильності в країні, частина цих гривневих ресурсів ймовірно використовується для валютних спекуляцій поза банківським ринком.

3. Чи є у банків альтернатива рефінансуванню НБУ нині для забезпечення ліквідності, і якими будуть наслідки обмежень рефінансування?

Альтернативи практично не існує, оскільки ринок залучення ресурсів не відрізняється високою активністю. Довіра населення до банківської системи підірвана, і фізичні особи не прагнуть розміщувати вільні грошові кошти (особливо у валюті) незважаючи на високий рівень процентних ставок. Юридичні особи у зв'язку з економічною ситуацією в країні випробовують постійну потребу в оборотному капіталі і також (у більшості) не мають вільних грошових коштів. При цьому, необхідно відзначити ще раз, що рефінансування треба проводити під суворим контролем, посиливши відповідальність в т.ч. топ-менеджменту і власників банків.

Оригінал матеріалу читайте за цим посиланням.

Ольга Шубіна,