Кредитні рейтинги випусків облігацій ТОВ «Будспецсервіс» підтверджено на рівні uaBBB+ Кредитний рейтинг ПрАТ «СГ «ТАС» підтверджено на рівні uaAА Кредитний рейтинг Акціонерного банку «Південний» підтверджено на рівні uaАА Рейтинги надійності банківських депозитів оновлено Кредитні рейтинги АТ «ТАСКОМБАНК» підтверджено на рівні uaААA Кредитний рейтинг АТ «БАНК «ГРАНТ» підтверджено на рівні uaАА Кредитний рейтинг АТ «МІБ» підтверджено на рівні uaВВВ+ Кредитний рейтинг Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» підтверджено на рівні uaАА+ Кредитний рейтинг АТ «Ідея Банк» підтверджено на рівні uaAА Рейтинги надійності банківських депозитів оновлено Кредитний рейтинг АТ «ПУМБ» підтверджено на рівні uaААА Кредитні рейтинги АТ «БАНК «АВАНГАРД» підтверджено на рівні uaAAА Рейтинг ПрАТ СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНТЕР-ПОЛІС» підтверджено на рівні uaA

Головна »  Події »  Преса про рейтинги

Преса про рейтинги

11.05.2006

ЦІННІ ПАПЕРИ УКРАЇНИ: Тенденції розвитку ринку облігацій

Основними темами цьогорічної професійної конференції "Український облігаційний конгрес-2006" були підсумки та перспективи розвитку вітчизняного і зарубіжних ринків боргових зобов'язань. Учасники форуму також проаналізували ефективність механізмів ринку облігацій, можливості використання конвертованих облігацій, питання створення системи кредитних рейтингів.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ. Світова практика свідчить, що випуск облігацій є ефективним альтернативним способом залучення боргових ресурсів. Розвиток ринку облігацій розширює можливості фінансування компаній і, в кінцевому підсумку, стимулює економічне зростання у країні. За інформацією, наведеною на форумі керуючий директором російської ІК "Тройка Діалог" Жаком дер МЕГРЕДИЧЯНОМ, до основних переваг облігацій як способу фінансування слід віднести такі: відсутність застави; публічність; доступ до небанківських інвестиційних ресурсів; залучення більш дешевих довгострокових ресурсів, ніж банківські кредити.

Важливими чинниками розвитку ринку облігацій є законодавча і регулятивна політика. Введення (або збереження) обмежень на операції інвесторів повинно адекватно відображати ситуацію в економіці країни. Вартість виходу позичальника на ринок облігацій не має бути надмірно високою. Обов'язкове рейтингування не може розглядатися як "гарантований" захист інвесторів. Однак "апетит" до ризику певних категорій інвесторів (наприклад пенсійних фондів) повинен контролюватися регулятором.

Не менш важливу роль у розвитку цього сегмента відіграє і ринкова складова. Інфраструктура ринку облігацій має будуватися на основі активної взаємодії учасників ринку і державних регуляторів. Крім того, необхідно формувати практику первинних розміщень облігацій, активізувати маркет-мейкинг із боку брокерсько-дилерських організацій для поліпшення ліквідності вторинного ринку, а також сприяти розвитку ринку похідних інструментів

УКРАНА, КАЗАХСТАН, РОСІЯ. За інформацією заступника голови правління АКІБ "УкрСиббанк" Олександра СУЛЯЄВА, боргові ринки таких країн СНД, як Україна, Росія, Казахстан, вже стали привабливими для інвесторів, але ще не досягли європейських стандартів. При цьому можна передбачити, що в середньостроковій перспективі український ринок стане найбільш привабливим з погляду співвідношення ризику і прибутковості серед ринків країн СНД,

В Україні емітентами облігацій є банки, середні і невеликі компанії з різних галузей, а інвесторами - банки, нерезиденти, ІСІ. Вітчизняному ринку боргових зобов'язань властива диверсифікація. Ліквідність ринку є низькою. Місткість оцінюється в межах $3 млрд. Обсяг торгів вітчизняними облігаціями становить близько $2,2 млрд. Торги відбуваються в основному в рамках операцій РЕПО або технічних схем, частка прямих угод є дуже невеликою. Дохідність українського ринку облігацій є такою: ОВДП - близько 10%; муніципальні облігації - 12-13%; корпоративні облігації -14%-17%. При цьому через відсутність політичної стабілізації навіть після виборів, невирішене газове питання та відсутність перспектив зміцнення гривні дохідність облігацій найближчим часом не знижуватиметься.

Сьогодні для вітчизняних інвесторів існує можливість і купувати облігації муніципалітетів та емітентів першого ешелону із прийнятною дохідністю, оскільки не резидентський попит є невисоким, а ресурси банківської системи стали дешевше. Крім того, здійснюються активні операції РЕПО, оскільки ліквідність банківської системи перебуває на високому рівні. У свою чергу, іноземні інвестори перебувають у стані очікування моменту, коли сформується новий уряд і вирішиться питання щодо курсу гривні.

У середньостроковій перспективі (кінець 2006 р.-початок 2007 р.) Україна знову стане привабливою для іноземних інвесторів, оскільки дохідність облігацій у Росії і Казахстані перебуватиме на низькому рівні, а основні українські ризики на той час буде нівельовано. Фактором підтримки кредитних рейтингів України залишиться низьке боргове навантаження, При цьому зниження ризиків може сприяти зростанню рейтингів, що позначиться на дохідності боргових зобов'язань.

Входження іноземних інвесторів на вітчизняний ринок облігацій відбудеться після усунення негативних курсових очікувань (довгострокове вирішення "газового питання"). Для вітчизняних інвесторів зазначений відрізок часу має стати періодом активних продажів облігацій за вигідними цінами, фіксації прибутку та наступного інвестування в облігації компаній першого-другого ешелонів.

Роблячи висновок, пан Суляєв зазначає, що поточні ризики України, обумовлені політичною ситуацією, валютним курсом та цінами на газ, розглядаються як високі. У зв'язку із цим попит нерезидентів перебуває на низькому рівні, особливо беручи до уваги процеси, що відбуваються на внутрішніх ринках боргових інструментів Росії і Казахстану. Однак після того, як українські ризики буде нівельовано (максимум через півроку), облігації України стануть більш привабливими на тлі низькодохідних активів інших країн СНД. Варто враховувати той факт, що потенціал зниження дохідності боргових зобов'язань в Україні при підвищенні рейтингів істотно перевищує такі перспективи для Росії і Казахстану, де дохідність облігацій вже перебуває на низькому рівні. Україна сьогодні - це значний ступінь невизначеності при високих дохідностях і позитивних очікуваннях, а Україна завтра - це зниження прибутковості і зростання інтересу інвесторів.

РЕЙТИНГУВАННЯ. Актуальним питанням розвитку вітчизняного ринку боргових зобов'язань є рейтингування облігацій. За повідомленням директора рейтингового агентства "Кредит-Рейтинг" Станіслава ДУБКА, кредитний рейтинг - це умовний вираз рівня кредитоспроможності позичальника (його можливості і бажання виконувати свої боргові зобов'язання),   що дозволяє   визначити   ймовірність

дефолту. Кредитний рейтинг є інструментом розкриття інформації про ризики вкладень коштів у боргові зобов'язання, забезпечення права інвестора на інформацію.

Використання кредитних рейтингів залежить від ступеня розвитку кредитної культури на фінансовому ринку. Зокрема, рішення щодо інвестування або кредитування має рунтуватися на своєчасній і точній інформації про позичальників та інших контрагентів. При цьому кредитори й інвестори можуть належним чином управляти ризиками та оцінювати їх, спираючись на результати незалежного об'єктивного аналізу, а не на зв'язки, оцінки репутації чи інші міркування.

Рейтинг потрібний позичальникам, які зацікавлені в розкритті інформації про свою діяльність і не побоюються допустити незалежне рейтингове агентство до своєї внутрішньої інформації, а саме: емітентам облігацій, призначених для відкритого продажу, для розширення кола інвесторів, зниження вартості залучених ресурсів, підвищення фінансової гнучкості; ефективно працюючим підприємствам, що бажають заявити про свою успішну діяльність, спираючись на незалежні висновки, для зміцнення взаємин зі своїми інвесторами, партнерами та клієнтами; підприємствам, фінансовим установам, муніципалітетам, що потребують створення фінансової репутації і рейтингової історії для наступного виходу на ринки капіталу або залучення інвесторів (у тому числі для відновлення довіри до представників того чи іншого сектора економіки); підприємствам, що бажають покращити стандарти розкриття інформації про себе для зміцнення взаємин зі своїми інвесторами і партнерами; підприємствам, що бажають оцінити показники своєї діяльності і визначити ключові фактори, які справляють вплив на кредитоспроможність; власникам і менеджерам підприємств, що бажають оцінити показники діяльності підприємства "з боку", скоригувати стратегію розвитку і плани довгострокового фінансування діяльності, отримати орієнтири для поліпшення внутрішніх корпоративних стандартів; підприємствам, що планують у майбутньому отримати міжнародний рейтинг і набути досвіду роботи з рейтинговими агентствами.

Рейтинг також потрібний інвесторам, серед яких непрофесійні інвестори, що не можуть самостійно оцінити ризики вкладень; інституційні інвестори (недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інститути спільного інвестування), зацікавлені у формуванні прозорої політики інвестування; професійні інвестори, що бажають здійснити структуризацію ринку.

Крім того, рейтинги корисні і для регуляторів фінансових ринків, які використовуватимуть їх для захисту інтересів інвесторів з погляду розкриття інформації; поточного контролю над суб'єктами ринку, в тому числі для одержання інформації про ефективність роботи підприємств, часткою яких володіє держава; недопущення дефолтів, соціальної напруги на фінансовому ринку та згортання його окремих сегментів; забезпечення розвитку і структуризації ринку. Рейтинги є також дуже корисними для ЗМІ і незалежних аналітиків.

У свою чергу, рейтинг не потрібний позичальникам, які не зацікавлені в розкритті інформації про свою діяльність, побоюються допустити незалежне рейтингове агентство до своєї внутрішньої інформації, а також інвесторам, які не зацікавлені в зміні ринкових умов і побоюються незалежної оцінки їхньої інвестиційної політики.

До основних очікуваних результатів запровадження рейтингової системи пан Дубко відніс такі: створення системи координат для універсальної оцінки ризиків та структуризації фінансового ринку за ризиками; поліпшення стандартів розкриття інформації про позичальників, створення порівнянної рейтингової історії позичальників; забезпечення доступу позичальників до ширшого кола інвесторів та більш дешевих і довгострокових ресурсів; підвищення прозорості функціонування економіки і забезпечення фінансування економічно життєздатних проектів; поступовий розвиток фінансового ринку без скандалів в окремих сегментах ринку, що гальмують його розвиток.


Публікацію підготував Сергій РУМЯНЦЕВ

розгорнути

сгорнути