друк
03.03.2011
Аналіз операційного середовища та загального стану банківської системи в 2010 році
Незважаючи на поступове покращення
ситуації в ряді секторів економіки, високу ліквідність банківського сектора, стабільну
валютно-курсову та грошово-кредитну політики впродовж останнього року, операційне
середовище залишається складним, що пояснює суперечливі рішення судів та контролюючих
органів стосовно надання валютних кредитів, дострокового виконання окремих зобов’язань, а
також інших аспектів взаємодії банків з контрагентами. Останнє може стимулювати процес
консолідації на фінансовому ринку, у тому числі за рахунок активізації переговорів про
зміну власників окремих установ з іноземним капіталом. Основні майбутні зміни у
банківському секторі в першу чергу будуть стосуватись операційного середовища.
Підставою для здійснення банківської діяльності в Україні є наявність відповідної ліцензії НБУ та відповідність вимогам законодавства. Основоположними документами з регулювання діяльності банківських установ на території України є Закон України «Про банки і банківську діяльність» N 2121-III від 07.12.2000 р. (зі змінами та доповненнями), Закон України «Про Національний банк України» N 679-XIV від 20.05.1999 р. (зі змінами та доповненнями) та Постанова НБУ №368 від 28.08.2001 р. «Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» (зі змінами та доповненнями). Окремі аспекти діяльності банків регулюються також іншими нормативно-правовими документами. Банком першої інстанції є Національний банк України.
Банківська система України характеризується високим рівнем інтеграції
в економіку, концентрацією іноземного капіталу та значним рівнем конкуренції. На початок
2011 року вона складалася з 176 діючих банків (з яких 55 – з іноземним капіталом).
Регіональна мережа банків на відповідну дату налічувала майже 20 тис. відокремлених
територіальних підрозділів (представництв, відділень та філій).
