друк 21.09.2010

Аналіз ринків хімічної продукції

Загальна характеристика галузі

Однією з галузей, яка найбільш постраждала від фінансової кризи, є хімічна промисловість, що зумовлено скороченням попиту на хімічну продукцію у світі. Ситуація погіршилася внаслідок проблем з постачанням газу та зростанням цін на нього, яке призвело до збитковості хімічного виробництва. У січні 2009 року, порівняно з січнем 2008 року, виробництво хімічної продукції знизилося майже у 2 рази (Рисунок1.). У 2009 році урядом планувалося здійснити заходи щодо підтримки хімічного виробництва, спрямовані зокрема на здешевлення газу, проте фактично підтримки майже не було.

Рисунок 1. Темп приросту обсягів хімічного виробництва у 2008-2010 рр., % до відповідного періоду попереднього року (помісячно накопичувальним підсумком)

Джерело: Держкомстат України

У 2009 році, порівняно з 2008 роком, виробництво сірчаної кислоти зменшилося на 39,8%, до 890 тис.тонн, аміаку синтетичного – на 38,0%, до 3032 тис.тонн та азотних мінеральних добрив – на 19,3%, до 2170 тис.тонн (Таблиця1.).

Таблиця 1. Виробництво окремих видів хімічної промисловості за 2003-2009 рр., тис.тонн

Джерело: Держкомстат України

У 2010 році спостерігалося відновлення хімічного виробництва, зокрема, за 5 місяців 2010 року, порівняно з 5 місяцями 2009 року, виробництво аміаку зросло на 33,3%, до 1721 тонни, а азотних добрив – на 4,8%, до 1026 тис.тонн.

Ринок діоксиду титану

Одним із важливих неорганічних сполучень, що виготовляється українськими підприємствами хімічної промисловості, є діоксид титану. Це неорганічний пігмент, який широко застосовується у виробництві гуми, емалей, фарб, паперу, пластмас, поліетилену, хімволокна, в шкіряній та інших галузях промисловості.

У передкризовий період світовий ринок діоксиду титану характеризувався динамічним розвитком. Найбільшими світовими виробниками діоксиду титану є компанії DuPont (потужність 1150 тис.тонн на рік), National Titanium Dioxide (Cristal) (705 тис.тонн на рік), Huntsman (659 тис.тонн на рік), Tronox (642 тис.тонн на рік), Kronos (532 тис.тонн на рік), Sachtleben (240 тис.тонн на рік), Ishihara (230 тис.тонн на рік) та інші.

Україна до кризи щорічно виробляла близько 2-3% від загальносвітового обсягу виробництва діоксиду титану. Для вітчизняної хімічної промисловості виготовлення діоксиду титану було одним із основних експортно-утворювальних напрямів. Щорічно експортувалося близько 80-90% діоксиду титану, виробленого в Україні. Ринок діоксиду тітану має ознаки олігополії та характеризується високими бар’єрами входження до галузі. На території України діоксид титану виробляється підприємствами ЗАТ «Кримський Титан», м.Армянськ (близько 60%українського ринку та 30% російського ринку), ВАТ«Сумихімпром», м.Суми (більше третини ринку) та ДКП«Титано-магнієвий комбінат», м.Запоріжжя. Останнє підприємство спеціалізується на виробництві титанової продукції, яка використовується у військово-промисловому комплексі України, авіаційній промисловості, атомній енергетиці та електрометалургії.

До 2008 року виробництво діоксиду титану щорічно зростало через збільшення споживання продукції та можливості впливу на рівень цін. Очікувалося, що найближчі 2-3 роки споживання діоксиду титану зростатиме на 2-5% щорічно. Крім того, у Іпівріччі 2008 року світові виробники діоксиду титану підвищували ціни на продукцію (Рисунок2.). Відповідно зростав попит на діоксид тітану українського походження.

Рисунок 2. Динаміка світових цін на діоксид титану у 2008-10 рр., дол.США/т

Джерело: http://site.securities.com

Вплив світової фінансової кризи позначився на зниженні попиту на діоксид тітану та, відповідно, на скороченні виробництва та зниженні рівня цін. В Україні у 2008 році вироблено 125,5 тис.тонн діоксиду титану, причому з ІІ півріччя 2008 року через зниження попиту спостерігалося скорочення виробництва з 11-12 тис.тонн на місяць до 9 тис.тонн на місяць. Значне зменшення виробництва відбулося у грудні 2008 року – до 5,2 тис.тонн – внаслідок виникнення проблеми з поставками газу із Російської Федерації (Рисунок3.).

З травня 2009 року спостерігається зростання виробництва, що пояснюється пожвавленням попиту на світовому ринку. Загалом за 2009 рік було вироблено 105,0 тис.тонн діоксиду титану, що на 16,3% менше, ніж за 2008 рік. При цьому, починаючи з вересня 2009 року щомісячні обсяги виробництва діоксиду титану перевищують показники попереднього року. За 5 місяців 2010 року вироблено 50,2 тис. тонн діоксиду титану, що у 1,6 рази більше, ніж за 5 місяців 2009 року.

Рисунок 3. Виробництво діоксиду титану в Україні у 2008-2010 рр., тис.тонн

Джерело: http://site.securities.com

Після періоду нестабільності, що тривав з кінця 2008 року, ситуація на світовому ринку стабілізувалася. У ІІ половині 2009 року ринкові умови дещо покращилися, а попит на світовому ринку на діоксид титану відновився. Проте за підсумками 2009 року обсяг експорту був менший за показник 2008 року на 8,3% – 102,2тис.тонн (97,3% загального обсягу виробництва). За 5 місяців 2010 року експортовано 47,9 тис.тонн діоксиду титану, що на 40,0% більше, ніж торік (Таблиця2.).

Таблиця 2. Експорт діоксиду титану (барвники із вмістом діоксиду титану не менше 80 мас. % у перерахунку на суху речовину) у 2006-2010 рр., тис.тонн

Джерело: Держкомстат України

На сьогодні українські виробники діоксиду титану зіштовхуються з низкою проблем сировинного, енергетичного та політичного характеру. Незважаючи на наявність в Україні сировини, що містить титан, українські виробники частково сировину закуповують за кордоном. Крім того, на собівартості продукції позначилося підвищення цін на природний газ. Умови роботи українських виробників можуть дещо змінитися після створення на підставі Постанови Кабінету міністрів України №154 від 25.02.2009 р. Державної холдингової компанії «Титан України», до якої мають увійти ВАТ «Сумихімпром», ДАК «Титан» та ДКП «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

Ринок сірчаної кислоти

Основною сировиною для виготовлення діоксиду титану є сірчана кислота. Сірчана кислота – один з основних продуктів хімічної промисловості. Сірчану кислоту використовують у нафтовій, металообробній, текстильній, шкіряній, харчовій та інших галузях промисловості. Найбільші споживачі сірчаної кислоти – підприємства з виробництва мінеральних добрив, тому сірчанокислотні заводи намагаються будувати в комплексі з заводами з виробництва мінеральних добрив.

У 2008 році відбулося скорочення виробництва сірчаної кислоти до 1479 тис.тонн, або на 10,7%. Хімічними підприємствами вироблено 1164 тис.тонн, сірчаної кислоти, або 78,7% загальноукраїнського виробництва. У грудні виробництво сірчаної кислоти різко зменшилося внаслідок виникнення проблем з поставками газу (Рисунок4.).

Рисунок 4. Динаміка виробництва сірчаної кислоти хімічними підприємствами України у 2008-2010 рр., тис.тонн

Джерело: http://site.securities.com

У 2009 році виробництво сірчаної кислоти залишалося низьким. За 2009 рік в Україні вироблено 890 тис.тонн (у т.ч. хімічними підприємствами – 73,6%), що на 39,8% менше, ніж за попередній рік. Суттєве скорочення виробництва сірчаної кислоти пов’язано зі зменшенням виробництва мінеральних добрив.

З грудня 2009 року обсяги виробництва сірчаної кислоти почали збільшуватися. За 5 місяців 2010 року хімічні підприємства виробили 348 тис.тонн сірчаної кислоти, що на 67,2% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

Основними виробниками сірчаної кислоти в Україні є ЗАТ«Кримський Титан», ВАТ«Сумихімпром», ВАТ«Концерн «Стірол» та ДП «Констянтинівський державний хімічний завод». У 2008 році найбільший обсяг виробництва (82%) припало на ЗАТ«Кримський Титан». У 2009 році виробництво сірчаної кислоти здійснювалося нерівномірно. На початку року працювали тільки ЗАТ«Кримський Титан» та ВАТ«Сумихімпром». У квітні майже увесь обсяг виробництва забезпечило ДП «Констянтинівський державний хімічний завод», а у червні-грудні лідером залишалося ЗАТ«Кримський Титан». Це підприємство, незважаючи на негативний вплив фінансової кризи, продовжує реалізацію інвестиційного проекту зі зведення нових потужностей з виробництва сірчаної кислоти, який було розпочато восени 2008 року. За підсумками 2009 року на ЗАТ«Кримський Титан» припало 75% від обсягу виробництва сірчаної кислоти хімічними підприємствами, а у 2010 році – 67%. Другим за обсягами виробництва сірчаної кислоти стало ВАТ«Сумихіпром» після проведення модернізації потужностей. У 2010 року частка виробництва сірчаної кислоти зазначеним підприємством становила 18%.

Ринок мінеральних добрив

До 2008 року в Україні спостерігалося зростання обсягів виробництва мінеральних добрив, що було пов’язано зі зростанням попиту на них підприємствами агропромислового комплексу. Для виробників мінеральних добрив кон’юнктура ринку була сприятливою до вересня 2008 року, що відображалося у зростанні обсягів виробництва порівняно з 2007 роком, проте з вересня темпи виробництва мінеральних добрив зменшувалися, а у грудні – виробництво суттєво скоротилося. Зокрема, у 2008 році було вироблено 2689 тис.тонн азотних мінеральних добрив у перерахунку на 100%-вої діючої речовини, що на 5,3% менше, ніж у 2007 році (Рисунок 5.).

Рисунок 5. Динаміка виробництв азотних добрив в Україні (у перерахунку на 100%-вої діючої речовини), тис.тонн

Джерело: Державний комітет статистики України

У 2009 році зменшилося виробництво всіх видів мінеральних добрив (Таблиця 3.), що, насамперед, пов’язано зі зменшенням попиту на них з боку сільгоспвиробників. Фактично у 2009 році здійснювалося виробництво лише найпопулярніших добрив – карбаміду та аміачної селітри, проте обсяги їх виробництва у 2009 році, порівняно з попереднім роком, зменшилися відповідно на 8,4% та 29,2%.

Таблиця 3. Обсяги виробництва мінеральних добрив за видами (уфізичнійвазі), тис.тонн

Джерело: : http://site.securities.com/

На скорочення виробництва мінеральних добрив також вплинули проблеми з постачанням газу з Російської Федерації. Скорочення обсягів виробництва хімічної продукції у грудні 2008 року та січні 2009 року пояснюється постачанням газу у недостатніх обсягах, а подальше падіння виробництва – збитковістю виробництва, зумовленою зростанням ціни на газ на тлі зниження цін на добрива.

У докризовий період найбільшими виробниками азотовмісних добрив в Україні були ВАТ«Азот», ВАТ«Концерн Стирол» та ВАТ«Одеський припортовий завод», на які припадало майже дві третини виробництва. ВАТ«Сумихімпром» був лідером з виробництва фосфоровмісних добрив та калійновмісних добрив. На сьогодні, серйозну конкуренцію вітчизняним мінеральним добривам складають російські добрива, оскільки, по-перше, собівартість їх виробництва нижче через менші витрати на газ, а, по-друге, Російською Федерацією скасовано експортне мито на мінеральні добрива, яке було введено у квітні 2008 року. Так, за 2007-2009 рр. обсяг імпорту азотних добрив з Російської Федерації зріс на 32,1%, до 391тис.тонн, у І кварталі 2010 року, порівняно з аналогічним періодом попереднього року, – у 2,4рази, до 136тис.тонн (Таблиця4.). Крім того, внаслідок девальвації національної валюти подорожчала калійновмісна та фосфоровмісна сировина, яка переважно імпортується, що призвело до зменшення конкурентоспроможності вітчизняних виробників.

Останніми роками зменшувався обсяг експорту мінеральних добрив, зокрема, за 2007-2009 рр. експорт азотних добрив скоротився на 30.0%, до 3757 тис.тонн (у фізичній вазі). Найбільшу питому вагу у структурі азотних добрив на експорт складає карбамід, причому його частка зростає (у 2009 році – 78,4%) за рахунок зменшення поставок інших видів добрив. Зменшився також обсяг експорту складних добрив – з 309 тис.тонн у 2007 році до 80тис.тонн у 2009 році. Найбільшими споживачами українських добрив є Туреччина, Індія, Бразилія та Нігерія. За підсумками Ікварталу 2010 року експортовано 1024тис.тонн азотних добрив (приріст 14,4%) та 25 тис.тонн складних добрив (зменшення 35,9%).

Таблиця 4. Експорт-імпорт добрив у 2007-2010 рр. (у фізичній вазі), тис.тонн

Джерело: Державний комітет статистики України

З другої половини 2009 року спостерігалося пожвавлення на ринку, що пов’язано з відновленням попиту на найбільш поширені добрива з боку аграріїв, фінансовий стан яких дещо покращився завдяки високому врожаю зернових та олійних культур, а також стабільному попиту на зерно та олію на світовому ринку. Крім того, з весни 2009 року спостерігалося відновлення цін на мінеральні добрива (Рисунок 6.).

Рисунок 6. Динаміка цін на аміачну селітру та карбамід (зліва направо) в Україні, грн./т

Джерело: http://site.securities.com/

За підсумками Ікварталу 2010 року було вироблено 629 тис.тонн мінеральних добрив, що на 11,6% більше. ніж торік. Проте, для виробників мінеральних добрив ситуація ускладнюється через серйозну конкуренцію з боку російських виробників. У сфері торгівлі мінеральних добрив основною проблемою залишається дефіцит обігових коштів, спричинений ускладненим доступом до фінансових ресурсів.

Висновки. Однією з галузей, яка найбільш постраждала від фінансової кризи, є хімічна промисловість, що зумовлено скороченням попиту на хімічну продукцію у світі. Ситуація погіршилась внаслідок проблем з постачанням газу та зростанням цін на нього, яке призвело до збитковості хімічного виробництва. У 2010 році спостерігалося відновлення хімічного виробництва, зокрема, за 5 місяців 2010 року, порівняно з 5 місяцями 2009 року, виробництво діоксиду титану зросло у 1,6 рази, до 50,2 тис. тонн, а експорт – на 40,0%, до 47,9 тис.тонн, що зумовлено поновленням попиту на світовому ринку.

У 2009 році виробництво сірчаної кислоти, яка використовується у нафтовій, металообробній, текстильній, шкіряній, харчовій та інших галузях промисловості, у т.ч. у виробництві мінеральних добрив та діоксиду титану, залишалося низьким через зменшення попиту на хімічну продукцію (зокрема, мінеральні добрива). Обсяги виробництва сірчаної кислоти почали збільшуватися з грудня 2009 року. За 5 місяців 2010 року хімічні підприємства виробили 348 тис.тонн сірчаної кислоти, що на 67,2% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

У кризовий період у скрутній ситуації опинилися й виробники та дистриб’ютори мінеральних добрив. У 2009 році зменшилося виробництво всіх видів мінеральних добрив, що, насамперед, пов’язано зі зменшенням попиту на них з боку сільгоспвиробників. Фактично у 2009 році здійснювалося виробництво лише найпопулярніших добрив – карбаміду та аміачної селітри. З другої половини 2009 року спостерігалося пожвавлення на ринку мінеральних добрив, що пов’язано з відновленням попиту з боку аграріїв, фінансовий стан яких дещо покращився. Проте, для виробників мінеральних добрив ситуація ускладнюється через серйозну конкуренцію з боку російських виробників.

Катерина Васіна
начальник сектора, кандидат экономических наук